Комментарий к книге Виртуальный человек
Рецензия на книгу Вогненні стовпи
mbaglay
Завжди приємно читати якісну літературу. Хоч сам твір доволі трагічний і похмурий,читала справді з насолодою і цікавістю. Колись страшенно не любила шкільної фрази " у творі йдеться про важку долю українського народу", але книга й справді про те. І зачепила насамперед не у глобальному державному масштабі,а як трагедія кожної окремої маленької чи великої сім'ї,людини...У людей забрали можливість творити свою долю,вірити у майбутнє,у людську доброту...Страшний час,і не дай Боже,щоб ще колись він повторився.
Читала і уявляла,яка б чудова була це екранізація,щоб без зайвого пафосу,правдиво,з космацьким колоритом передати страшну сторінку нашої історії, та це, певно, так і залишиться лише в моїй уяві(
Цитати,які здалися особливо актуальними:
Ніхто не хоче розпочинати війну через країну ,про яку мало хто знає,де вона знаходиться на мапі...Народ,який не зумів витворити власної еліти,засуджений на те,щоб коритися чужим панам...
Классический пример, когда хороший рассказ превращается черт знает во что благодаря огромному количеству, порядка 90% текста произведения, в виде около научных рассуждений, о парадоксе путешествия я во времени. Я понимаю в какой-то степени автора, он якобы выловил некий парадокс и пытается его мне объяснить с помощью своих рассуждений, а мне просто скучно. И тогда было скучно и сегодня скучно.