Зарубежная классика
Комментарий к книге Intermezzo
Рецензия на книгу Intermezzo
echo_east
"Intermezzo" стала для меня не просто новеллой. С первого прочтения в школе, каждый раз, когда я устал, когда хочется бросить все, когда уже нет сил идти дальше, я открываю эту книгу. Мастер слова Михаил Коцюбинский с безумной точностью передал то состояние, когда "железная рука" города забралась к тебе прямо в сердце и тебе уже все равно, что будет дальше, и единственный выход - уйти от этого всего.
5 из 5. Прекрасная книга для тех, кто устал.
Знаєте, я раз читав, як вас повішали цілих дванадцять… Цілих дванадцять... і позіхнув. А другий раз звістку про ряд білих мішків заїв стиглою сливою. Так взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув в роті приємний солодкий смак... Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров. Я не маю вже краплі гарячої крові й для тих живих мертвяків, серед яких ви йдете, як кривава мара. Проходьте! Я утомився.
Імпресіонізм? Ось що збентежило мою душу. Це досить таки велика несподіванка для меня те, що Коцюбинський так мене вразив. Це як вечіння стежка, як згусток чарівної єнергії. Вклоняюся перед постаттю того письменника, який дарував таке людям.
А взагалі досить непогано для шкільної програми. Привчає юних читачів до культури сова та думки. Та якщо хтось таке читав... і розумів. То може була б і користь.