Іван Котляревський
Комментарий к книге Наталка Полтавка
Рецензия на книгу Енеїда
nimfobelka
От такий він - перший твір новою мовою. Чому він саме такий - бурлескно-травестійна поема, як її традиційно визначають? Не в останню чергу тому, що перший. І написаний живою, розмовною українською мовою, в якій просто не було засобів, щоб написати, наприклад, героїчну поему. Зате багато квітчастих лайок,непереводимой игры слов с использованием местных идиоматических выражений, смачних і влучних українських словечок та іншого такого, що постійно заставляє усміхатись, а іноді і сміятися вголос. Автор "перевдягає" персонажів героїчної поеми Вергілія в носіїв усього українського: починаючи з одежі і закінчуючи думками, звичками та стереотипами. Він показує яскравий, позитивний світ простої людини: у творі дуже, ну дуже багато описів, і все таке смішнюче, особливо в перших трьох частинах.
Власне, шановний Іван Петрович і писав ті перші три частини, бо йому нудно було вечорами у селі і хотілося і самому розважитись, і товариство посмішити. А вийшло от таке революційне, можна сказати, диво.
Цікавий сюжет. Швидко і легко читається. Книга про життя і побут українських селян на початку 19ст., про кохання...