Микола Хвильовий

Микола Хвильовий, Ревізор
Микола Хвильовий, На глухім шляху
Микола Хвильовий, Кіт у чоботях
Микола Хвильовий, Іван Іванович
Микола Хвильовий, Апологети писаризму
Микола Хвильовий, Пудель
Микола Хвильовий, Мати
Микола Хвильовий, Колонії, вілли
Микола Хвильовий, Чумаківська комуна
Микола Хвильовий, Повість про санаторійну зону
Микола Хвильовий, ЛІЛЮЛІ
Микола Хвильовий, Камо грядеши
Микола Хвильовий, Бараки, що за містом
Микола Хвильовий, Наречений
Микола Хвильовий, Легенда
Микола Хвильовий, Юрко
Микола Хвильовий, Бандити

Рецензия на книгу Повість про санаторійну зону

Avatar

MyNameJulia

Я взагалі дуже люблю українську літературу трагічної доби "Ростріляного відродження". Щось є в цій епосі таке, що змушує читати знову і знову Хвильового, Підмогильного,Телігу... Люди, мрії яких розбилися об червоні крила революції і цього разу всі вони зібралися в межах санаторійної зони. Миколи Хвильовий вже не вперше зачіпає тему революції, зайвої людини, зруйнованих мрій про "загірню комуну" і в своїй повісті розповідає про не одну знівечену своїм часом людську долю, котрі об*єднані розчаруванням та знаходиться у замкнутому просторі, що ніби уособлює ці саму приреченість. Віра в партію, в революцію на той час дуже міняла свідомість людей і багато з них ставали на межу життя і смерті. В "Саанаторійні зоні" ми бачимо різностороннє життя пореволюційної доби: кохання, зрада, гнів, почуття самотності та приреченості, самогубство. Книга наповнена якимось сумом, місцями читається складнувато. Щоб повністю її осягнути, я гадаю, треба прочитати історичну довідку про 30-ті роки, проникнутися духом того часу, бо через призму сучасні ця повість може здатися трошки нуднуватою, хоча насправді там дуже цікаво розкриваються реалії тогочасного життя

Боевики
Детективы
Детские книги
Домашние животные
Любовные романы