Любовные романы

Чергова книга від Сари Джио. Як вона любить, є дві сюжетні лінії, рознесені в часі. Одна - десь в 50х роках, інша в наш час. У першій молода жінка Пенні страждає від нелюбові свого чоловіка-художника і холодності його богемного оточення. У другій Ада намагається оговтатись від утрати чоловіка і доньки. Обидві живуть у плавучому будиночку в Сіетлі (знову це місто!) Як завжди, історію головної героїні ми дізнаємося поступово, спочатку автор робить натяки, що вона дуже страждає, і розкриває причину ближче до середини книжки. Загалом мені сподобалось. Було цікаво, динамічно, в міру романтично. Хотіла б я побачити вживу ці плавучі будиночки. І фільм по цій книзі був би цікавим, як мені здається. Така романтична історія в дусі несплячих в Сіетлі.

Як завжди, є питання. == Спойлер ==

Чого до того любляча дочка Пенні жодного разу не зв’язалася з матір’ю? Ось ця приписка в кінці така дуже надумана, як на мене. Син не знає своєї матері, яка йому за добру хресну фею, а ще вона могла би повернутися до свого чоловіка, або хоча б нагадати про себе. Та й сусід пішов здаватися в поліцію, і тепер буде сидіти ні за що.