Classics Fiction

Комментарий к книге Кайдашева сім’я

Avatar

denis_gon

Хорошая книга про украинский народ, про тонкую украинскую душу. Хороший экскурс в прошлое, для тех то любит историю Украины.

Панас Мирный, Хіба ревуть воли, як ясла повні
Хвильовий Микола, Повісті й оповідання (1923 – 1927)
Михайло Коцюбинський, Дорогою ціною
Степан Руданський, Співомовки
Григорій Квітка-Основ'яненко, Пархімове снідання
Микола Гоголь, Вечорниці на хуторі під Диканькою
Пантелеймон Куліш, Заворожена криниця
Григорій Квітка-Основ'яненко, Конотопська відьма
Борис Грінченко, Віршова збірка «На селі»
Іван Карпенко-Карий, Наймичка
Іван Франко, Легенда про вічне життя
Іван Нечуй-Левицький, Хмари
Georg Engel, Claus Störtebecker
Менандр, Полюбовний суд (уривок)
Леся Українка, Кассандра
Іван Нечуй-Левицький, Кайдашева сім’я
Євген Гребінка, Байки
Іван Франко, Грицева шкільна наука
Михайло Коцюбинський, Вибрані твори
Василь Стефаник, Вибрані новели

Рецензия на книгу Конотопська відьма

Avatar

svitlanka

Двояке враження справила на мене творчість Григорія Квітки-Основ'яненка. Його історії хороші, сатиричні, прекрасно показані різні обряди. Але не все із прочитаного мені сподобалося. Деякі моменти залишилися незрозумілими, для чого було так робити.
«Конотопська відьма» - незрозуміле враження залишилось від повісті. З одної сторони весело було читати, по заслузі отримали сотник і писар, а з другої - кінець трохи дивний, залишає неприємний осад.
«Маруся» - повість про чисте, ідеалізоване кохання. Гарно написано, чуттєво. Цікаво описані українські обряди. Але викликав подив кінець історії. Для чого він? Щоб розповісти про обряд? Чи викликати сум?
«Пархімове снідання» і «Салдацький патрет» - сатиричні оповідання, які викликають усмішку і розказують про виникнення народних поговірок. Правда, "Салдацький патрет" сподобався більше, а от Пархіма було дуже шкода. і
«Сватання на Гончарівці» - прекрасна п'єса, найкраща історія із прочитаних. Весело, цікаво, уявляється на сцені.

-------

Двоякое впечатление произвела на меня творчество Григорія Квітки-Основ'яненка. Его истории хорошие, сатирические, прекрасно показаны различные обряды. Но не все из прочитанного мне понравилось. Некоторые моменты остались непонятными, для чего так делать.
«Конотопська відьма» - непонятное впечатление осталось от повести. С одной стороны весело было читать, по заслугам получили сотник и писарь, а с другой - конец немного странный, оставляет неприятный осадок.
«Маруся» - повесть о чистой, идеализированной любви. Хорошо написано, чувственно. Интересно описаны украинские обряды. Но вызвал недоумение конец истории. Для чего он? Чтобы рассказать об обряде? Или вызвать печаль?
«Пархімове снідання» и «Салдацький патрет» - сатирические рассказы, которые вызывают улыбку и рассказывают о возникновении народных поговорок. Правда, "Салдацький портрет" понравился больше, а вот Пархима было очень жалко. и
«Сватання на Гончарівці» - прекрасная пьеса, лучшая история из прочитанных. Весело, интересно, представляется на сцене.

Боевики
Детективы
Детские книги
Домашние животные
Любовные романы