Религиозные тексты

Комментарий к книге Об умной или внутренней молитве

Avatar

evgeny.korobov2937

интересная книга. я тоже люблю молиться умом. если ты находишься в окружении людей, не всегда бывает удобно помолиться словесно. всегда можно помолиться в уме. молитва в уме также может помочь научиться концентрировать внимание.

Арефа Кесарийский, Послание к Дамасскому эмиру
Паисий Величковский Устав старца Паисия
Владимир Кевхишвили Коран. Стихотворное переложение избранных глав и знамений
Алексий Святитель Старческие советы
Протоиерей Серафим Слободской, Моя первая Библия
Алексий Святитель Письма
преподобный Федор Студит Послания
Алексий Святитель Исповедь внутреннего человека
Таисия Левкина, Празднуем Рождество. Традиции, кулинарные рецепты, подарки
Шри Сатья Саи Баба Бхагаван, Будь самим собой. Ведические практики счастливой жизни
Таисия Олейникова Помощь небесных покровителей. Полный сборник молитв на каждый день года (весна)
Паисий Величковский Об умной или внутренней молитве
Алексий Святитель Краткое правило для благочестивой жизни
Таисия Левкина, Православный пост. Традиции, кулинарные рецепты, советы
Сборник, Таинство венчания и православный брак
Коллектив авторов Нагорная проповедь Спасителя
Алексий Святитель Проповеди
Алексий Святитель Отрывки из общих наставлений
Эммануил Сведенборг, О небесах, о мире духов и об аде
Серафим Звездинский, Проповеди о Божественной Литургии

Рецензия на книгу О небесах, о мире духов и об аде

Avatar

giggster

Досвіду знайомства з літературою подібного гатунку у мене малувато (згадати можу хіба що «Розу мира» Андреєва), і тому читав з суперечливими почуттями – зрозумілим скепсісом і бажанням розібратися, що з написаного варте уваги. «Роза мира» у порівнянні з Сведенборгом більш мальовнича, яскрава і суперечлива. Сведенборг пропонує сухий і (наскільки взагалі доречно про таке казати по відношенню до містичної літератури) точний опис духовного світу.

Основну ідею Сведенборга чітко визначив Борхес, з чиєї подачі я, власне, і взявся за книжку: пекло чи рай є свідомим вибором самої людини, яка з самого початку має свободу вибору, або, якщо процитувати самого Сведенборга, «живущие во лжи по злу своему могли бы понимать истины и быть рассудочными, но не хотят, а не хотят, потому что они любят ложь более, чем истину, так как ложь эта отвечает злу, в коем они живут. Что человек хочет, то он и любит, а что любит, то и хочет.» Своїм життям людина визначає цей вибір, і вже після смерті нічого змінити буде не можна.

Хоча описи Сведенборга виглядають послідовними, питань по ходу виникає, звісно, чимало. Напевно, базове – внутрішня недовершеність самої ідеї «божественної істини», суть якої важко зрозуміти за допомогою логіки, оскільки ти не бачиш кінцеву мету. Церкви пропонують вірити в Бога, але при цьому не зовсім зрозуміло, в що саме треба вірити. Так само можна закликати вірити в Дерево чи Океан. Питання – а що далі, що за деревом, океаном, богом, в чому сенс цієї віри – залишається без відповіді.

Сведенборг детально зупиняється на описах різноманітних деталей того світу – як організовано небеса і пекло, хто такі ангели (головна його ідея: ангели – це люди, які досягли того чи іншого розуміння «божественної істини» і полюбили Бога і ближніх, а не себе і світ), що таке «божественне світло», «божественна істина». Новаторським можна вважати і його підхід до віри, як такої. На переконання Сведенборга, зовнішня віра, набожність, ретельне виконання ритуалів, врешті-решт аскеза не мають жодного значення у визначенні, де ж перебуватиме людина, якщо немає справжньої доброти всередині. Яким би ззовні правильним ти не намагався виглядати, суть свою не приховаєш і дорога в рай для тебе буде закрита (якщо бути точним, дорога в рай не закрита ні для кого, але тільки ті, хто по-справжньому сприймає божественний світ відчуватимуть себе в раю затишно і на місці, решта ж просто не зможе там існувати і тому шукатиме місце, яке більше відповідаю потягам душі). Всупереч панівним церковним ідеям, Сведенборг підкреслює важливість розуму і знань. Він наводить один з прикладів святоши, який заперечував розум, і, потрапивши до раю, усвідомив, що просто не здатний зрозуміти, про що говорять ангели.

Деталей, як організоване життя після смерті, Сведенборг наводить багато, але зупинятися на всіх них смислу немає – деякі занадто технічні і мають сенс лише при послідовному знайомстві з текстом, деякі важко примирити з логікою. Сказати, що книжка захоплює, було б перебільшенням, але почитати, щоб розширити уявлення про наявні релігійні концепції, можна. Тим більше, що на тлі традиційних релігійних уявлень концепцію Сведенборга можна сміливо вважати незвичною.

Боевики
Детективы
Детские книги
Домашние животные
Любовные романы