Классика
Комментарий к книге Повія
Рецензия на книгу Повія
LANA_K
«Повія» - класика української літератури. Це роман протистояння: багаті проти бідних; міста проти села; вільні проти кріпаків; жінок проти чоловіків.
Автор чоловік в цій книзі, на мій погляд, повністю став на бік жінок. Він дуже яскраво та повно зобразив всю складність їх життя, зумів зазирнути в найвіддаленіші закутки жіночої душі.
Пріська – матір Христі. Ця жінка не хотіла жити. Доля зламала її. Окрім злиднів та болю вона нічого не бачила. Одарка – добра душею сільська молодиця. Допомагаючи сусідці вона розуміла, яким непевним є її становище. Кожну мить вона могла опинитися на місці Пріськи. Олена Загнібидиха – перша хазяйка Христі – добра жіночка, якій бог не дав дітей, але нагородив звірем-чоловіком.
Молоді дівчата (Христя, Марина, Мар’я) вже не хочуть жити так, як жили їх матері. Вони прагнуть до нового, хочуть бути вільними в усьому. Вони зважуються порушити старі звичаї. Але не можуть встояти перед складними випробуваннями долі.
Найстрашніше те, що майже всі негаразди, весь біль переживали ці жінки через чоловіків. Чоловіки змушували жінок лише страждати, руйнуючих їх долі, забираючи у них життя.
Книга наповнена смутком та жалем. Але не безнадією. Незважаючи на весь трагізм, що віє зі сторінок, все ж таки іноді з’являються хвилини радості та надіє, що цього щастя буде з кожним новим поколінням все більше і більше.
Р.S.: В моїй книзі є фото з фільму, в якому грала Л.Гурченко. Дуже хочеться найти та переглянути його.
Трагічна історія. Це один з тих випадків, коли можна виправдати жінку, яка стала повією (хоч мені це й не по нутру). Але Христину справді шкода. Проста сільська дівчина, що не змогла пристосуватися до життя в місті і яку місто з його порядками розчавило, як поламану ляльку. Справді, аби підкорити місто, в ньому треба народитися. Або мати іншу, ніж у Христини вдачу. Жаль, що так із нею сталося. А сама книжка зовсім непогана й дуже актуальна. Раджу прочитати.