Иностранные языки

Комментарий к книге Вогонь

Avatar

victory90

З самого початку видається дивним, що світ, мешканці якого живуть у гармонії, при чому не одну сотню років на порозі війни. Закономірно постає питання, чому так сталось і чи дійсно ніхто не приклав руку для розпалення воєнного конфлікту?

Пол Дезмонд, Сім’янин
Інгвар Ант, Два фото
Анджей Сапковський, Відьмак. Останнє бажання
Тарас Титорчук, Майже по-людськи
Алла Марковська, Вогонь
Михайло Нечитайло, Дріт
Ю. Милоградова, Волшебные испанские сказки / Cuentos maravillosos españoles
Анджей Сапковський, Відьмак. Час погорди
Остап Соколюк, Перші півні
Деніел Кіз, Квіти для Елджернона
Михайло Нечитайло, Інтронізація
Сергій Гридін, Таємниці Ходвартса
Barbara Cartland, Armastuse otsus
Сергій Пантюк, Сім днів і вузол смерті
Александр Левкин, Пособие по работе с аудиокнигой по роману Роберта Луиса Стивенсона «Остров сокровищ» на английском языке с субтитрами и транскрипцией
Михайло Нечитайло, Своя кров
Євген Камінський, Безликий: Остання справа
Тарас Титорчук, Сірий
Дзвінка Матіяш, Реквієм для листопаду
Фенні Флеґґ, Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»

Рецензия на книгу Реквієм для листопаду

Avatar

jer-ri

Флешмоб 2013
1/12
Ця книжка - моє перше знайомство з сучасною українською літературою… Хоча ні, я все ж таки помилилася назвавши цей твір книгою, тому що для мене це більше схоже на щоденник. «Реквієм для листопаду» - це товстенький зошит в якому зібрані різні події, різні думки, різні спогади.

Мені завжди було цікаво, як це бути іншою людиною, адже нас оточують мільярди людей, а в кожної людини є своє життя, своя доля, свої примхи та забаганки. Люди навколо такі різні і такі цікаві! Іноді мені хочеться відчути себе іншою людиною, прожити один день у чиємусь тілі, одночасно бути собою, та водночас не бути. Можна сказати, що мені це вдалося за допомогою Дарини та її товстенького зошита, в якому вони зберігає найпотаємніші свої думки про світ, який її оточує, про людей та тварин, які знаходяться поряд, про різні життєві ситуації, які відбуваються, або колись відбулися з нею. Багато з її думок дуже близькі мені, дуже рідні і взагалі, як мені здається, кожен читач її щоденника знайде у Дарині щось своє, адже, не дивлячись на відмінності між людьми, між нами є дуже багато спільного. В нас одні й ті ж самі страхи, одні й ті ж самі розуміння того, що є приємним, а що ні, в кожного з нас на різному етапі життя виникають однакові думки про смерть, про життя, про кохання та про світ взагалі. І це трохи дивно. Дивно зустрічати свої думки на сторінках щоденника іншої людини, адже розумієш, що міг би написана те ж саме, можливо навіть тими ж словами, але не ти їх написав, і це дивно.

Щоденник Дарини спокійний, по-осінньому меланхолічний, у ньому немає послідовності, адже про яку послідовність може йти мова, коли за одним спогадом виринають інші, більш давні та більш глибокі. Читаючи його, я ніби серфінгувала у вирі думок та образів.

«Реквієм для листопаду» - це дуже особливий твір, хоча мені все ще важко називати його так.

Боевики
Детективы
Детские книги
Домашние животные
Любовные романы